Gdzie kończy się początek?
No właśnie, gdzie i kiedy? Jak mamy obrazować czas i przebytą drogę? W kulturze zachodniej przyzwyczailiśmy się do przedstawienia ich linearnie, od lewej do prawej. W innych częściach świata czas jest cykliczny, w formie koła powracającego do tych samych punktów, czy linii opadającej w dół. Czy znajdujemy się na sinusoidzie, której wzniesienia i zagłębienia stanowią małe końce i początki?
Gdzie zaczyna się początek? Czy to pierwsze lata naszego życia? A może to, co wcześniej? Może są nim pierwsze decyzje, świadome kierowanie kroku w raz obranym kierunku, w którym coś, powołanie czy kaprys, nas wzywa? Czy końcem początku jest wejście w dorosłość? Zdana matura, wyprowadzka z rodzinnego domu, pierwsza praca? Czy końcem początku dla młodego artysty może być wieszanie pierwszych jego dzieł na ścianie galerii, a dla historyka sztuki organizowaniem pierwszej w życiu wystawy?
Koniec początku nie jest z całą pewnością początkiem końca – to tylko kurtyna opadająca między aktami, zaczerpnięcie nowego oddechu przed kolejnym zdaniem. Gdzieś pomiędzy znajdują się wszystkie momenty liminalne, transcendencje i przekroczenia. To ważne i kształtujące nas momenty. Nie każdy z nich ma charakter wyraźnego kamienia milowego – część z nich to ulotne wrażenia.
Różnorodność i indywidualny charakter przeżyć widoczne są w dziełach, które można zobaczyć na naszej wystawie. Prezentują one cały wachlarz odmiennych podejść i interpretacji – od sztuki nieprzedstawiającej do portretu. O inspiracjach i interpretacjach z intencją których powstały dzieła, i tych, które przyszły dopiero później, dowiedzieć się można z opisów dołączonych do dzieł.
Wystawa powstała jako współpraca osób artystycznych z pracowni profesora Łukasza Huculaka na wrocławskiej ASP i osób studenckich z III historii sztuki UWr.
Where is the end of the beginning?
So, where and when? How do we visualize time and the path we’ve traveled? In Western culture, we’re used to representing them linearly, from left to right. In the other parts of the world, time is cyclical, in the form of a circle that returns to the same points, or as a descending line. Are we on a sine wave, whose rises and falls represent small beginnings and endings?
Where does the beginning start? Is it the first years of our life? Or even earlier? Perhaps it’s our first decisions, consciously directing a step in a once certain direction, where something, a calling or a whim, is calling us? Does the beginning end when we enter adulthood? When we are graduating from highschool, moving out of the family home, getting the first job? Could the end of the beginning for a young artist be the moment their work is first hung on a gallery wall, or for an art historian organizing their first ever exhibition?
The end of the beginning is certainly not the beginning of the end – it is just a curtain falling between acts, taking a new breath before the next sentence. Somewhere in between are all liminal moments, transcendences and transgressions. These are important and formative moments. Not all of them are clear milestones– some are fleeting impressions.
The diversity and individuality of the experience are visible in the artworks presented in our exhibition. They showcase a whole range of different approaches and interpretations – from non-representational art to portraiture. The inspirations and intended meanings behind the works, as well as interpretations that emerged later, can be discovered through the accompanying descriptions..
This exhibition was created as a collaboration between artists from the studio of Professor Łukasz Huculak at the Academy of Fine Arts in Wrocław and students of the third year of Art History at the University of Wrocław.
Де закінчується початок?
Отже, де саме та коли? Як представити час і пройдену відстань? У західній культурі ми звикли зображати їх лінійно, зліва направо. В інших частинах світу час циклічний, у вигляді кола, що повертається до тих самих точок, або лінії, що прямує донизу. Чи перебуваємо ми на синусоїді, чиї підйоми і спади уособлюють маленькі кінці і початки?
Де розпочинається початок? Це перші роки нашого життя? Чи це те, що було до цього? Можливо, це перші рішення, свідоме спрямування кроку в обраному напрямку, куди нас кличе щось, покликання чи примха? Чи є кінець початку вступом у доросле життя? День народження, виїзд з рідної домівки, перша робота? Чи кінцем початку для молодого художника може бути вивішування його перших робіт на стіні галереї, а для мистецтвознавця - організація його першої в житті виставки?
Кінець початку, звісно, не є початком кінця - це лише завіса, що опускається між актами, даючи новий подих перед наступним реченням. Десь посередині знаходяться всі перехідні моменти, трансценденції та трансгресії. Це важливі і формотворчі моменти. Не кожен з них має характер чіткої віхи - деякі з них є швидкоплинними враженнями.
Різноманітність та індивідуальність цих досвідів проявляється в роботах, які можна побачити на нашій виставці. Вони представляють цілий спектр різних підходів та інтерпретацій - від нерепрезентативного мистецтва до портрету. Про натхнення та інтерпретації, з якими були створені роботи, а також про ті, що з'явилися лише згодом, можна дізнатися з описів, що супроводжують роботи.
Виставка була створена у співпраці між художниками з майстерні професора Лукаша Гуцуляка з Академії образотворчих мистецтв у Вроцлаві та студентами 3-го року факультету історії мистецтв Університету Вроцлавського.